Сок Вон Лі (доцент кафедри міжнародних справ Жіночого університету Євха; м.Сеул; Південна Корея; PhD (фінанси)). Чинники, які визначають структуру капіталу : (за даними корейських банків) / Сок Вон Лі // Актуальні проблеми економіки : Науковий економічний журнал. - 2013. - № 5. - С. 341-351 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. - Стаття англійською мовою. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ Рубрики: Экономика Економіка Банковская система, 1994-2010 гг. Банківська система, 1994-2010 рр. Южная Корея Південна Корея Кл.слова (ненормовані): антикризисный инструментарий -- антикризовий інструментарій -- банковские реформы -- банківські реформи -- теория ресурсного обеспечения -- теорія ресурсного забезпечення -- банковский сектор -- банківський сектор -- банковское регулирование -- банківське регулювання -- государственная финансовая политика -- державна фінансова політика -- капитализация -- капіталізація -- коммерческие банки -- комерційні банки -- национальные финансовые системы -- нацональні фінансові системи -- нефинансовые компании -- нефінансові компанії -- структура капитала банков -- структура капіталу банків -- капітал банків -- капитал банков -- активи банків -- банківські активи -- активы банков -- банковские активы -- уровни банковской задолженности -- рівні банківской заборгованості -- финансово-экономические кризисы -- фінансов-економічні кризи Анотація: Емпірично вивчено детермінанти структури капіталу корейських банків. Результати вказують на те, що чинники, які визначають структуру капіталу банків і нефінансових компаній, схожі між собою. Виявлено, що структура капіталу корейських банків, виміряна як співвідношення боргу до активів, негативно впливає на прибутковість банку, кредитні стосунки і коефіцієнт дивідендних виплат за обидва періоди, 1994-1996 рр. (до фінансової кризи) і 2001-2008 рр. (після кризи). Проте розмір активів банку показує складніший вплив на рівень заборгованості, ніж це представляється в дослідженнях. Він по-різному впливає на рівень заборгованості залежно від кон'юнктури ринку і регулювання банківської галузі. Розмір активів банку знаходиться в прямій залежності від рівня заборгованості до початку фінансової кризи. Ця стандартна гіпотеза в літературі переходить проте в негативну залежність після фінансової кризи. Цей результат можна зрозуміти, враховуючи, що злиття і поглинання погано функціонуючих і дрібних банків більшими банками є одним із основних інструментів корейських банківських реформ з метою подолання фінансової кризи. В період 1997-2000 рр. більшість змінних незначні, що означає: корейські банки не мали значимого механізму для вирішення проблеми структури капіталу в цей період. Утримувачі документа: Днепропетровская ЦГБ : г.Днепропетровск, ул. Ленина, 23 |