Головна
Авторизація
Прізвище
№ читательского билета
 

Бази даних


Статті, доповіді, тези- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>GEO=Украинский Щит<.>
Загальна кількість знайдених документів : 40
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40  
1.


   
    U-Pb возраст двуполевошпатовых гранитов Вишневецкого массива Славгородского блока (Среднеприднепровский мегаблок Украинского щита) [Текст] / Г. В. Артеменко [и др.] // Доповіді Національної Академії наук України : Науково-теоретичний журнал . - 2017. - № 8. - С. 51-56 : ил. - Библиогр. в конце ст. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ . - ISSN 1025-6415
УДК
ББК 26.323
Рубрики: Геологія
   Історична геологія

   Геология

   Историческая геология

   Україна
    Украина

    Украинский щит

    Український щит

    Среднеприднепровский мегаблок

    Середньопридніпровський мегаблок

    Славгородский блок

    Славгородський блок

Кл.слова (ненормовані):
коровые граниты -- гранодиориты днепропетровского комплекса -- плагиогранитоиды -- демуринский комплекс -- возраст по монациту -- возраст гранитов -- базитовый субстрат -- эндербиты -- корові граніти -- гранодіорити дніпропетровського комплексу -- плагіогранітоїди -- демуринський комплекс -- вік за монацитом -- вік гранітів -- базитовий субстрат -- ендербіти
Анотація: Установлено, что двуполевошпатовые граниты Вишневецкого массива Славгородского блока являются наиболее древними коровыми гранитами в Среднеприднепровском гранит-зеленокаменном терейне. Их U-Pb возраст по монациту - 2985 млн лет. Они близки по возрасту с энедрбитами славгородского комплекса (3014 ± 7) и гранодиоритами днепропетровского комплекса (2972 ± 6 млн лет) на Славгородском блоке, что указывает на их формирование в течение короткого интервала времени, вероятно, вследствие подъема плюма около 3000 млн лет тому назад. Плагиогранитоиды образовались в результате частичного плавления базитового субстрата, двуполевошпатовые граниты - при частичном плавлении более древних гнейсов фундамента.


Дод.точки доступу:
Артеменко, Г. В.; Самборская, И. А.; Гоголев, К. И.; Высоцкий, А. Б.

Знайти схожі

2.


   
    Авторадиационные повреждения и SiO4-полимеризация в кристаллах циркона по данным молекулярно-динамического моделирования и ядерного магнитного резонанса [Текст] / А. Е. Гречановський [та інші] // Мінералогічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - Т. 39, № 4. - С. 58-67 : рис. 2, табл. 4. - Библиогр.: с. 64-66. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
Рубрики: Минералогия
   Мінералогія

   Украина
    Украинский щит

    Україна

Кл.слова (ненормовані):
радиационная минералогия -- радіаційна мінералогія -- метод молекулярной динамики -- метод молекулярної динаміки -- ядерный магнитный резонанс -- ядерний магнітний резонанс -- компьютерное моделирование структуры -- комп'ютерне моделювання структури -- циркон
Анотація: С помощью метода молекулярной динамики изучено формирование поврежденной области в сверхячейке циркона размером 15 х 15 х 17 элементарных ячеек при накоплении а-распадов. Выполнено моделирование перекрывания более 120 каскадов смещений, которые возникают при движении ядер отдачи (аналогов атомов Th) с энергией 7,5 кэВ. Результаты согласуются с данными ЯМР для образцов циркона из Ястребецкого рудопроявления Украинского щита и указывают, что наиболее корректная модель описания повреждения структуры циркона - модель "прямой аморфизации".


Дод.точки доступу:
Гречановський, А. Е.; Еремин, Н. Н.; Радчук, В. В.; Калиниченко, А. М.; Кануникова, Л. И.; Брик, А. Б.

Знайти схожі

3.


    Артеменко, Г. В.
    Геохимические особенности и генезис метаандезитов и метадацитов Новгородской зеленокаменной структуры (Украинский щит) / Г. В. Артеменко // Доповіді Національної Академії наук України : Науково-теоретичний журнал. - 2017. - № 4. - С. 49-54 : ил. - Библиогр. в конце ст. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ . - ISSN 1025-6415
УДК
ББК 26.301
Рубрики: Геология
   Геохимия

   Геологія

   Геохімія

   Украина
    Україна

    Украинский щит

Кл.слова (ненормовані):
еохімія -- метаандезит -- метаандезіт -- метадацит -- метадаціт -- зеленокаменная структура -- зеленокам'яна структура -- коматиит-толеитовая формация -- коматиїт-толеїтова формація
Анотація: Метаандезиты Новогоровской зеленокаменной структуры толеитовой серии (парагенерация КТ-3 ко мати ит-толеитовой формации) могли образоваться в результате кристаллизационной дифференциации базитовой магмы из плюмового источника в малоглубинной магматической камере (<40 км). Они имеют низкую магнезиальность (mg# = 0,32). Метадациты, находящиеся среди пород этой парагенерации, формировались в другом магматическом источнике и, вероятно, являются более поздними. Они относятся к известково-щелочной серии, характеризуются высокой магнезиальностью (mg# = 0,51) и сильно контаминированы коровым веществом. Метадациты могли образоваться в результате смешения расплавов базитового и кислого составов или ассимиляции базитами вмещающих пород в малоглубинном магматическом источнике (<40 км).


Знайти схожі

4.


   
    До походження флюориту Сущано-Пержанської рудної зони (Український щит) / О. М. Пономаренко [и др.] // Доповіді Національної Академії наук України. - 2017. - № 11. - С. 52-58 : ил. - Бібліогр. в кінці ст. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
Рубрики: Геологія
   Мінералогія

   Геология

   Минералогия

   Україна
    Волинський мегаблок

    Сущано-Пержанська рудна зона

    Український щит

    Украина

    Волынский мегаблок

    Сущано-Пержанская рудная зона

    Украинский щит

Кл.слова (ненормовані):
диз’юнктивні дислокації -- ICP-MS аналіз -- нормування за хондритом -- докембрійські щити -- глибинні розломи -- мантійне походження -- тектонічна активізація -- дизъюнктивные дислокации -- ICP-MS анализ -- нормирование по хондриту -- докембрийские щиты -- глубинные разломы -- мантийное происхождение -- тектоническая активизация
Анотація: Докембрійським щитам притаманні канали, по яких відбувалося надходження речовини й тепла мантії в земну кору. Це зони глибинних розломів, кімберлітові трубки, вулкани та інші диз’юнктивні дислокації. На мантійне походження вказують перидотитові, кімберлітові, лампроїтові та інші породи. Якщо магматичні породи не викликають заперечень стосовно мантійного походження, то зв’язок ювенільних флюїдів, що проявляються в зоні глибинних розломів, з мантією потребує обґрунтованих доказів. На Українському щиті до таких об’єктів належить і Сущано-Пержанський глибинний розлом. Для обґрунтування його глибинного зв’язку з мантією інформативним виявився флюорит. Результати його вивчення покладені в основу даної роботи.

Перейти к внешнему ресурсу: \\new\textlok\Доповіді_НАН_Укр_2017_11\9.pdf

Дод.точки доступу:
Пономаренко, О. М.; Возняк, Д. К.; Самчук, А. І.; Бельський, В. М.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

5.


    Степанюк, Л. М.
    Ймовірні джерела родоначальних магм двопольовошпатових гранітів та умови магмогенерації (на прикладі Середньопридніпровського мегаблоку УЩ) [Текст] / Л. М. Степанюк // Мінералогічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2016. - Т. 38, № 3. - С. 81-90 : табл. 2. - Библиогр.: с. 87-88. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
Рубрики: Мінералогія
   Минералогия

   Україна
    Украина

    Український щит

    Украинский щит

    Середньопридніпровський мегаблок

    Среднеприднепровский мегаблок

Кл.слова (ненормовані):
ізотопна геохімія -- изотопная геохимия -- петрология -- двопольовошпатові гранітоїди -- двуполевошптовые гранитоиды -- геологічна будова мегаблоків -- геологическое строение мегаблоков
Анотація: Вивчено рубідій-стронцієві ізотопні системи плагіоклазів та ізотопний склад в апатитах двопольовошпатових гранітів Середнього Придніпров'я. З'ясовано, що поряд із відносно високими типово коровими первинними ізотопними співвідношеннями трапляються надзвичайно високі значення (до 0,86), що не можна пояснити прости селективним плавленням корового субстрату (супракрустальні породи аульскької серії та плагіогранітоїди дніпропетровського, меншою мірою сурського комплексів). Таким чином можуть формуватися висококалієві гранітні розплави, збагачені рубідієм, які будуть вміщувати стронцій із досить високим ізотопним співвідношенням, оскільки радіогенний стронцій біотиту, перебуваючи у флюїді, практично повністю перейде у розплав.


Дод.точки доступу:
Курило, С. І.; Котвіцька, І. М.

Знайти схожі

6.


    Сукач, В. В. (доктор геологічних наук).
    Комплексні золото-молібденові родовища та рудопрояви в зеленокам'яних поясах середнього Придніпров'я Українського Щита / В. В. Сукач, Л. О. Рязанцева // Мінеральні ресурси України. - 2018. - № 2. - С. 3-9 : рис. 4. - Бібліогр.: с. 8-9 (20 назв). - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
Рубрики: Родовища корисних копалин
   Месторождения полезных ископаемых

   Геологія

   Геология

   Рудопрояви

   Рудопроявления

   Україна
    Украина

    Середнє Приазов'я

    Среднее Приазовье

    Український щит

    Украинский щит

Кл.слова (ненормовані):
комплексне золото-молібденове зруденіння -- комплексное золото-молибденовое оруденение -- зеленокам'яні структури -- зеленокаменные структуры -- родовища золота -- месторождения золота
Анотація: Родовища та рудопрояви золота й молібдену в зеленокам'яних структурах Середньопридніпровського мегаблока Українського щита просторово суміщені або зближені з мінералізацією золота. У процесі раніше виконаних ГРР і наукових досліджень їх вивчали та оцінювали окремо по кожному виду корисних копалин. Пропонуємо подальше геологічне вивчення розглянутих родовищ (Сергіївське, Балка Золота) і рудопроявів (Східносергіївський, Солонянський, Ганнівський, Жовтянський) виконувати в контексті просторового й генетичного поєднання зруденіння золота й молібдену. Застосування такого підходу припускає подальше проведення геологорозвідувальних і добувних робіт в їхніх межах на єдиній геолого-технічній базі, що матиме відчутний економічний ефект, а відтак суттєво підвищить інвестиційну привабливість розглянутих об'єктів.

Перейти к внешнему ресурсу: \\new\textlok\Мін_ресурси_Укр\Мін_ресурси_Укр_2018_2\1.pdf

Дод.точки доступу:
Рязанцева, Л. О.

Знайти схожі

7.


    Шпильчак, В. О. (провідний геолог).
    Кореляція стратонів зеленокам'яних структур Західноприазовської мегаструктури у складі Осипенківської серії / В. О. Шпильчак, Л. В. Ісаков // Мінеральні ресурси України. - 2017. - № 2. - С. 3-13 : рис. 5, табл. 3. - Бібліогр.: с. 12-13 (19 назв) . - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
Рубрики: Гірнича справа
   Горное дело

   Підземна розробка родовищ

   Подземная разработка месторождений

   Україна
    Украина

    Західне Приазов'я

    Западное Приазовье

    Український щит

    Украинский щит

Кл.слова (ненормовані):
зеленокам'яні структури -- зеленокаменные структуры -- місцеві стратегічні підрозділи -- городские стратегические подразделы -- садова світа -- садовая свита -- осипенківська серія -- осипенковская серия -- тернуватська товща -- терноватская толщина -- косівцевська товща -- косовцевская толщина -- геологічні розрізи -- геологические разрезы
Анотація: Надано узагальнені геологічні розрізи Сорокинської, Гайчурської, Шевченківсько-Федоровської й Косівцевської зеленокам'яних структур Західного Приазов'я, які сформовані стратиграфічними підрозділами ольжинської, косівцевської, крутобалківської, тернуватської світ і товщ архею та садовою світою протерозою. Проведено детальну кореляцію і показано, що вони повною мірою корелюються між собою в межах досліджених структур. Отримані результати проведених досліджень дали змогу авторам пропонувати об'єднання всіх означених стратиграфічних підрозділів в одну осипенську серію.

Перейти к внешнему ресурсу: \\New\textlok\Мін_ресурси_Укр_2017_2\1.pdf

Дод.точки доступу:
Ісаков, Леонід Васильович (доктор геологічних наук; професор кафедри загальної і структурної геології)

Знайти схожі

8.


    Михальченко, І. І.
    Кореляція урану і торію в рудниках альбітитах Партизанського родовища, Український щит [Текст] / І. І. Михальченко // Мінералогічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2016. - Т. 38, № 4. - С. 54-65 : рис. 3. - Біблиогр.: с. 63-. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
Рубрики: Мінералогія
   Минералогия

   Україна
    Украина

    Український щит

    Украинский щит

    Партизанське родовище

    Партизанское месторождение

Кл.слова (ненормовані):
уран -- торій -- торий -- кореляція урану -- корреляция урана -- рудні альбітити -- рудные альбититы -- месторождения рудных альбититов -- родовища рудних альбітитів
Анотація: Встановлено такі оцінки кореліції урану і торію рудного покладу Партизанського родовища: на найглибшому горизонті - висока, проміжному - слабка, найближчому до рівня сучасного ерозійного зрізу кристалічного фундаменту - помірна. Однією з ознак, за якою рудні альбітити Партизанського родовища розрізняються на різних гіпсометричних рівнях, є значення оцінки середньої геометричної масової частки торію в їх хімічному складі. Оцінка середньої геометричної масової частки торію рудних альбітитів найглибшого горизонту приблизно в чотири рази більша, ніж оцінка цього параметра рудних альбітитів найближчого до сучасного рівня ерозійного зрізу фундаменту.


Знайти схожі

9.


   
    Мінералізатори в урановорудних альбітитах Українського щита [Текст] / Ю. О. Фомін [и др.] // Доповіді Національної Академії наук України : Науково-теоретичний журнал . - 2017. - № 7. - С. 51-55 : ил. - Бібліогр. в кінці ст. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ . - ISSN 1025-6415
УДК
ББК 26.325
Рубрики: Геология
   Геология полезных ископаемых в целом

   Геологія

   Геологія корисних копалин в цілому

   Україна
    Украина

    Український щит

    Украинский щит

    Інгульський мегаблок

    Ингульский мегаблок

Кл.слова (ненормовані):
корисні копалини -- полезные ископаемые -- мінералізатори -- минерализаторы -- альбітитова формація -- альбититовая формация -- натрієвий метасоматоз -- натриевый метасоматоз -- родовища альбітитової формації -- месторождения альбитовой формации -- урановорудні альбіти -- урановорудные альбиты
Анотація: Вперше для уранових родовищ альбітитової формації Українського щита вивчені головні мінералізатори складної урановорудної системи, що дає можливість використовувати генетичні методи її дослідження. Саме такий підхід дозволив більш детально простежити умови рудоутворення в обстановці підвищеної фугітивності кисню лужних метасоматичних розчинів. Мінералоутворююча система в ході натрієвого метасоматозу функціонувала в режимі багаторазової взаємодії збагачених ураном формаційних (порових) флюїдів і метеорних вод. Також підтверджується генетичний зв’язок уранового зруденіння з уранілкарбонатними комплексами як формами переносу урану.


Дод.точки доступу:
Фомін, Ю. О.; Верховцев, В. Г.; Деміхов, Ю. М.; Студзінська, А. О.

Знайти схожі

10.


   
    Методи пошуків родовищ алмазів на прикладі Новоград-Волинської площі Українського щита [Текст] / Ю. В. Гейко [тв інші] // Мінеральні ресурси України : науковий журнал. - 2018. - №1. - С. 20-27 : рис. 3. - Бібліогр.: с. 27 (16 назв) . - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
Рубрики: Родовища корисних копалин
   Месторождения полезных ископаемых

   Геологія

   Геология

   Україна
    Украина

    Український щит

    Украинский щит

    Новоград-Волинська плоша

    Новоград-Волынская площадь

Кл.слова (ненормовані):
кимберлитовий магнетизм -- кимберлитовый магнетизм -- алмазоносність -- алмазоносность -- інтрузії -- интрузии -- магнітна та гравіметрична зйомка -- магнитная и гравиметрическая съемка -- піропова зйомка -- пироповая съемка -- багатозональне космічне знімання -- многозональная космическая съемка -- теплова аномалія -- тепловая аномалия
Анотація: Проаналізовано та оцінено ефективність методів вивчення алмазоносності території Новоград-Волинського блока Украінського щита. Докладно описано геолого-географічні, петрографічні особливості та визначено пошукові критерії алмазоносності перспективної Новоград-Волинської площі. Висвітлено результати застосування сучасних матеріалів космічних знімань під час вивчення теплового поля земної поверхні, структурного дешифрування і морфоструктурного аналізу для прогнозування проявів кімберлітового магнетизму.


Дод.точки доступу:
Гейко, Ю. В. (головний геолог партії нерудної сировини); Приходько, Василь Леонтійович (кандидат геологічних наук; головний геолог); Філіпович, В. Є. (кандидат геологічних наук; старший науковий співробітник; завідувач відділу); Мичак, А. Г. (кандидат геологічних наук; старший науковий співробітник); Шевчук, Р. М. (аспірант; інженер)

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40  
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)