Наукова бібліотека Українського державного університету науки і технологій

Головна

Бази даних

Статті, доповіді, тези- результати пошуку

Вид пошуку

Каталог книг

Каталог книг НМетАУ (до 2022 року)

Періодичні видання (друковані)

Статті, доповіді, тези

Рідкісні та цінні видання

Охоронні документи

Мережеві ресурси

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>GEO=Український Щит<.>

Загальна кількість знайдених документів : 40
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40

Уран-свинцева за цирконом та монацитом геохронологія гранітоїдів житомирського та шереметівського комплексів, Північно-Західний район Українського щита / Л. В. Шумлянський, Л. М. Степанюк [и др.] // Мінералогічний журнал. - 2018. - Т. 40, № 2. - С. 63-85 : рис. 12, табл. 5. - Бібліогр.: с. 81-85. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ

УДК

550.93

Рубрики: Геохімія
   Геохимия
   Україна
    Украина
    Український щит
    Украинский щит
Анотація: Розглянуто нові результати U-Pb датування цирконів та монацитів із гранітоїдів Північно-Західного району Українського щита, виконано їх зіставлення з раніше отриманими даними. Встановлено, що граніти житомирського комплексу вкорінювалися упродовж декількох головних фаз - 2078, 2072, 2060 та 2045 млн рр. тому, плагіогрініти шереметівського комплексу - 2092 та 2078 млн рр. тому. Зроблено висновок, що геохронологічні та ізотопно-геохімічні дані заперечують наявність архейського фундаменту в межах Північно-Західного району Українського щита. Показано, що гранітоїдний магматизм у межах Північно-Західного району є дещо давнішим, ніж в інших районах Українського щита, і був пов'язаний із субдукцією океанічної літосфери під північну окраїну архейського Подільського мікроконтиненту.

Перейти к внешнему ресурсу: \\new\textlok\Мінерал_жур\Мінерал_жур_2018_2\6.pdf

Дод.точки доступу:
Шумлянський, Л. В.; Клаессон, С.; Руденко, К. В.; Беккер, А. Ю.; Степанюк, Л. М.

Знайти схожі

Особливості фазоутворення під час нагрівання аланіту з "ортитової дайки" Андольсьського рудопрояву [Текст] / О. Є. Гречановська [и др.] // Мінералогічний журнал : науково-теоретичний журнал / НАН України; Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка. - Киiв, 2017. - Т. 39, № 4. - С. 42-57 : рис. 8, табл. 3. - Біблиогр.: с. 55-57. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ

УДК

549.753.1:548.734.3

Рубрики: Мінералогія
   Минералогия
   Україна
    Український щит
    Украина
    Украинский щит
Кл.слова (ненормовані):
аланіт -- алланит -- Анадольський рудопрояв -- Анадольское рудопроявление -- елементарна комірка -- элементарная ячейка -- інфрачервона спектроскопія -- инфракрасная спектроскопия -- оксисилікат REE -- бритоліт -- бритолит -- церіаніт -- церианит -- гематит -- кварц
Анотація: Аланіт, рідкісноземельний аналог епідоту із загальною кристалохімічною формулою CaREEAl₂Fе[Si₂O₇][SiO₄]O(OH) є головним рудним мінералом-концентратором Анадольського рудопрояву рідкісноземельних елементів (REE) церієвої групи, (Східне Приазов'я, Український щит) і являє собою рудне тіло у формі жили переважно епідот-аланітового та кварц-флюорит-аланітового складу ("ортитова дайка"). Термічна обробка аланітової руди в результаті якої виділяються оксид церію та фаза зі структурою бритоліту з підвищеним до 63 % вмістом рідкісноземельних елементів, може бути застосована під час збагачення руди для розділення цих фаз.

Дод.точки доступу:
Гречановська, О. Є.; Канунікова, Л. І.; Курило, С. І.; Герасимець, І. М.; Ільченко, К. О.

Знайти схожі

Самороднометалево-сульфідна мінералізація Пержанського рудного вузла (Український щит) [Текст] / Б. І. Слободян [и др.] // Мінералогічний журнал : науково-теоретичний журнал. - 2017. - Т. 39, № 4. - С. 77-88 : ил. - Біблиогр.: с. 85-88. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ

УДК

549.553.277

Рубрики: Рудоутворення
   Рудообразование
   Україна
    Украина
    Український щит
    Украинский щит
    Пержанський рудний вузол
Кл.слова (ненормовані):
самороднометалево-сільфідна мінералізація -- самороднометально-сульфидная минерализация -- рудні мінерали -- рудные минералы -- рудні вузли -- рудные узлы -- рудні родовища -- рудные месторождения -- галеніт -- галенит -- сульфідні руди -- сульфидные руды -- сфалери -- халькопірит -- халькоперит -- молібденіт -- молибденит -- самородна мідь -- самодельная медь
Анотація: Наведено результати дослідження рудних мінералів Пержанського рудного вузла (Український щит (УЩ)), які належать до класу самородних елементів і сульфідів. Пержанський рудний вузол (який ще називають руднотектонічним), за розмаїттям мінеральних видів і геохімічним спектром наявних у ньому елементів не має собі рівних в межах УЩ. У цій структурі виявлено близько 70 мінералів, які належать до різних - силікатів і алюмосилікатів, оксидів, фосфатів, сульфідів, галоїдів, самородних елементів. Зроблено висновок, що самороднометалево-сульфідна мінералізація формувалася у зоні дії глибинних розломів під час і після кристалізації магми пержанського граніту внаслідок флюїдних потоків.

Дод.точки доступу:
Слободян, Б. І.; Бондаренко, С. М.; Степанюк, Л. М.; Сьомка, В. О.; Курило, С. І.; Павлишин, В. І.

Знайти схожі

Методи пошуків родовищ алмазів на прикладі Новоград-Волинської площі Українського щита [Текст] / Ю. В. Гейко [тв інші] // Мінеральні ресурси України : науковий журнал. - 2018. - №1. - С. 20-27 : рис. 3. - Бібліогр.: с. 27 (16 назв) . - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ

УДК

550.8:553.81 (477.42+477.81)

Рубрики: Родовища корисних копалин
   Месторождения полезных ископаемых
   Геологія
   Геология
   Україна
    Украина
    Український щит
    Украинский щит
    Новоград-Волинська плоша
    Новоград-Волынская площадь
Кл.слова (ненормовані):
кимберлитовий магнетизм -- кимберлитовый магнетизм -- алмазоносність -- алмазоносность -- інтрузії -- интрузии -- магнітна та гравіметрична зйомка -- магнитная и гравиметрическая съемка -- піропова зйомка -- пироповая съемка -- багатозональне космічне знімання -- многозональная космическая съемка -- теплова аномалія -- тепловая аномалия
Анотація: Проаналізовано та оцінено ефективність методів вивчення алмазоносності території Новоград-Волинського блока Украінського щита. Докладно описано геолого-географічні, петрографічні особливості та визначено пошукові критерії алмазоносності перспективної Новоград-Волинської площі. Висвітлено результати застосування сучасних матеріалів космічних знімань під час вивчення теплового поля земної поверхні, структурного дешифрування і морфоструктурного аналізу для прогнозування проявів кімберлітового магнетизму.

Дод.точки доступу:
Гейко, Ю. В. (головний геолог партії нерудної сировини); Приходько, Василь Леонтійович (кандидат геологічних наук; головний геолог); Філіпович, В. Є. (кандидат геологічних наук; старший науковий співробітник; завідувач відділу); Мичак, А. Г. (кандидат геологічних наук; старший науковий співробітник); Шевчук, Р. М. (аспірант; інженер)

Знайти схожі

Костенко, Микола Михайлович (доктор геологічних наук).
Структурно-морфологічні особливості зруденіння та рудна мінералізація Вербинського рудопрояву молібдену [Текст] / М. М. Костенко, П. А. Кондратенко // Мінеральні ресурси України : науковий журнал. - 2018. - №1. - С. 15-19 : рис. 2. - Бібліогр.: с. 19 (11 назв) . - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ

УДК

551.24:553.46(477.42)

Рубрики: Геологія
   Геологія
   Родовища корисних копалин
   Месторождения полезных ископаемых
   Україна
    Украина
    Волинський мегаблок
    Волынский мегаблок
    Український щит
    Украинский щит
    Устиновський гранітний масив
    Устиновский гранитный массив
    Вербинський рудопрояв
    Вербинское рудопроявление
Кл.слова (ненормовані):
молібденові зруденіння -- молибденовые оруденения -- рудні мінерали -- рудные минералы -- грейзени -- грейзены
Анотація: Показано, що Вербинський рудопрояв молібдену (Волинський мегаблок Украінського щита), який пов'язаний з малою інтрузією гранітів, розміщеною у південно-східній екзоконтактній зоні Устинівського гранітного масиву палеопротерозойського кишинського комплексу, являє собою лінійно-штокверкову мінералізовану зону складної будови, що підтверджується розвитком в її породах частих різноорієнтованих прожилків і жил кварцового, флюорит-кварцового й карбонат-кварцового складу та численних тріщин, які містять молібденітову й супутню їй мінералізацію, а також широким розвитком украплень молібденіту безпосередньо в масі самих гранітів. Внутрішня будова мінералізованої зони зумовлена наявністю низки різноорієнтованих розламів і локальних зон дрібної тріщинуватості, катаклазу, мілонітизації й брекчування. Наведено характеристику провідного рудного мінералу рудопрояву - молібденіту, який представлений тісно пов'язаними між собою розсіяно-вкрапленим, рідше прожилково-та гніздово-вкрапленими морфотипами, і супутніх рудних мінералів : касетериту, вісмутину, галеніту, піриту, ільменіту, магнетиту і титаномагнетиту.

Дод.точки доступу:
Кондратенко, П. А.

Знайти схожі

Уран-свинцевий ізотопний вік за цирконом Капітанського масиву (Середнє Побужжя, Український щит) / Л. М. Степанюк [и др.] // Мінеральні ресурси України. - 2017. - № 3. - С. 27-31 : табл. 2, фото 3. - Бібліогр.: с. 31 (8 назв) . - В ОБЛ. БІБЛІОТЕКІ

УДК

550.93

Рубрики: Геологія
   Геология
   Розробка корисних копалин
   Разработка полезных ископаемых
   Україна
    Украина
    Український Щит
    Украинский Щит
    Середнє Побужжя
    Среднее Побужье
Кл.слова (ненормовані):
ізотопне датування -- изотопное датирование -- ультрабазити -- ультрабазиты -- уран-свинцовий ізотопний метод -- уран-свинцовый изотопный метод -- вік ультрабазитів -- возраст ультрабазитов
Анотація: З інтрузивами неоархейських ультрабазитів капітансько-деренюхінського комплексу на Середньому Побужжі пов'язані родовища силікатного нікелю й хрому. Для визначення віку локальним уран-свинцевим ізотопним методом циркони з амфіболіту, що залягає серед серпентинітів на півдні Центрального кар'єру, датовано на іон-іонному мікрозонді SHRIMP-II. Кристали представлені двома генераціями. Для коричневого циркону, якщо порівняти зі світло-рожевим, характерні набагато вищі концентрації урану (177-2759 ppm, порівнюючи з 14-35 ppm у світло-рожевих), що може свідчити про вищу температуру й прогресивний характер ендогенних процесів, що супроводжували кристалізацію світло-рожевого циркону. Вік циркону обох генерацій у межах однаковий і становить 2024-24 млн. років.

Дод.точки доступу:
Степанюк, Л. М. (доктор геологічних наук); Бобров, Олександр Борисович (доктор геолого-мінералогічних наук; професор); Курило, С. І. (кандидат геологічних наук); Сергєєв, С. А. (кандидат геолого-мінералогічних наук); Ларіонов, О. М. (кандидат геологічних наук)

Знайти схожі

U-Pb возраст двуполевошпатовых гранитов Вишневецкого массива Славгородского блока (Среднеприднепровский мегаблок Украинского щита) [Текст] / Г. В. Артеменко [и др.] // Доповіді Національної Академії наук України : Науково-теоретичний журнал . - 2017. - № 8. - С. 51-56 : ил. - Библиогр. в конце ст. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ . - ISSN 1025-6415

УДК

551.7/.8

ББК 26.323
Рубрики: Геологія
   Історична геологія
   Геология
   Историческая геология
   Україна
    Украина
    Украинский щит
    Український щит
    Среднеприднепровский мегаблок
    Середньопридніпровський мегаблок
    Славгородский блок
    Славгородський блок
Кл.слова (ненормовані):
коровые граниты -- гранодиориты днепропетровского комплекса -- плагиогранитоиды -- демуринский комплекс -- возраст по монациту -- возраст гранитов -- базитовый субстрат -- эндербиты -- корові граніти -- гранодіорити дніпропетровського комплексу -- плагіогранітоїди -- демуринський комплекс -- вік за монацитом -- вік гранітів -- базитовий субстрат -- ендербіти
Анотація: Установлено, что двуполевошпатовые граниты Вишневецкого массива Славгородского блока являются наиболее древними коровыми гранитами в Среднеприднепровском гранит-зеленокаменном терейне. Их U-Pb возраст по монациту - 2985 млн лет. Они близки по возрасту с энедрбитами славгородского комплекса (3014 ± 7) и гранодиоритами днепропетровского комплекса (2972 ± 6 млн лет) на Славгородском блоке, что указывает на их формирование в течение короткого интервала времени, вероятно, вследствие подъема плюма около 3000 млн лет тому назад. Плагиогранитоиды образовались в результате частичного плавления базитового субстрата, двуполевошпатовые граниты - при частичном плавлении более древних гнейсов фундамента.

Дод.точки доступу:
Артеменко, Г. В.; Самборская, И. А.; Гоголев, К. И.; Высоцкий, А. Б.

Знайти схожі

Калашник, Г. А. (доктор геологічних наук, професор).
Основні результати геолого-геофізичних досліджень на Зеленогайській структурі Інгульського мегаблока Українського Щита / Г. А. Калашник // Мінеральні ресурси України : науковий журнал. - 2017. - № 3. - С. 3-11 : рис. 4; табл. 3; фото 4. - Бібліогр.: с. 11 (13 назв). - В ОБЛ. БІБЛІОТЕКІ

УДК

550.83:551.215.4:549.21

Рубрики: Геологія
   Геология
   Родовища корисних копалин
   Месторождения полезных ископаемых
   Україна
    Украина
    Український щит
    Украинский щит
    Інгульський мегаблок
    Ингульский мегаблок
    Зеленогайська структура
    Зеленогайская структура
Кл.слова (ненормовані):
ексклюзивні структури -- эксклюзивные структуры -- мааровий вулканізм -- мааровый вулканизм -- кімберліт-лампроїтовий магматизм -- геологічна будова структур -- геологическое строение структур -- дослідження структур -- исследование структур
Анотація: Репрезентовано результати аналізу комплексу геолого-географічних багаторічних досліджень на Зеленогайській структурі Інгульського мегаблока Українського щита. Обгрунтовано висновки щодо ендогенного походження Зеленогайської структури, яка за комплексом даних являє собою два слабоерадовані вулканічні апарати вибухового маарового типу. Визначено особливості геологічної будови Зеленогайської структури, які за низкою параметрів подібні до трубок Аргайл, Елендейл-4 зон Холс-Крік та Кінг-Леопольд у Північно-Західній Австралії, проаналізовано ступінь їхнього прояву в географічних полях. Загальні висновки, рекомендації та інші результати проведених робіт одночасно є доробком, обгрунтуванням для майбутніх досліджень цього напряму.

Знайти схожі

Электромагнитные исследования северного склона центральной части Украинского щита [Текст] / А. Н. Кушнир [и др.] // Доповіді Національної Академії наук України : Науково-теоретичний журнал . - 2017. - N 10. - С. 60-69 : ил. - Библиогр. в конце ст. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ . - ISSN 1025-6415

УДК

551.2

ББК 26.32
Рубрики: Геология
   Динамическая геология
   Геологія
   Динамична геологія
   Украина
    Україна
    Украинский щит
    Український щит
    Голованевская шовная зона
    Голованівська шовна зона
    Ядлово-Трактемировская зона
    Ядлово-Трактеміровська зона
Кл.слова (ненормовані):
магнитовариационное профилирование -- магнітоваріаційне профілювання -- аномалии электропроводимости -- аномалії електропровідності -- магнитотеллурическое зондирование -- магнітотелуричне зондування -- электромагнитные исследования -- електромагнітні дослідження
Анотація: В 2016 г. проведены новые экспериментальные синхронные наблюдения низкочастотными электромагнитными методами - магнитотеллурического зондирования и магнитовариационного профилирования в широком диапазоне периодов в недрах зоны сочленения северного склона центральной части Украинского щита и Днепровско-Донецкой впадины . Их первичная интерпретация указывает на наличие как приповерхностных (зона контакта осадочных отложений ДДВ и УЩ), так и глубинных токопроводящих структур (Кировоградской аномалии в земной коре и южного борта ДДВ в нижней части коры и/или на границе с верхней мантией) разной ориентации в пространстве; отсутствие глубинных аномалий электропроводности земной коры и верхней мантии в северной части Голованевской (Ядлово-Трактемировской) шовной зоны подтверждает геодинамическую гипотезу ее формирования в условиях сжатия.

Дод.точки доступу:
Кушнир, А. Н.; Бурахович, Т. К.; Ширков, Б. И.; Джаошвили, В. Б.

Знайти схожі

10.

До походження флюориту Сущано-Пержанської рудної зони (Український щит) / О. М. Пономаренко [и др.] // Доповіді Національної Академії наук України. - 2017. - № 11. - С. 52-58 : ил. - Бібліогр. в кінці ст. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ

УДК

548/549

Рубрики: Геологія
   Мінералогія
   Геология
   Минералогия
   Україна
    Волинський мегаблок
    Сущано-Пержанська рудна зона
    Український щит
    Украина
    Волынский мегаблок
    Сущано-Пержанская рудная зона
    Украинский щит
Кл.слова (ненормовані):
диз’юнктивні дислокації -- ICP-MS аналіз -- нормування за хондритом -- докембрійські щити -- глибинні розломи -- мантійне походження -- тектонічна активізація -- дизъюнктивные дислокации -- ICP-MS анализ -- нормирование по хондриту -- докембрийские щиты -- глубинные разломы -- мантийное происхождение -- тектоническая активизация
Анотація: Докембрійським щитам притаманні канали, по яких відбувалося надходження речовини й тепла мантії в земну кору. Це зони глибинних розломів, кімберлітові трубки, вулкани та інші диз’юнктивні дислокації. На мантійне походження вказують перидотитові, кімберлітові, лампроїтові та інші породи. Якщо магматичні породи не викликають заперечень стосовно мантійного походження, то зв’язок ювенільних флюїдів, що проявляються в зоні глибинних розломів, з мантією потребує обґрунтованих доказів. На Українському щиті до таких об’єктів належить і Сущано-Пержанський глибинний розлом. Для обґрунтування його глибинного зв’язку з мантією інформативним виявився флюорит. Результати його вивчення покладені в основу даної роботи.

Перейти к внешнему ресурсу: \\new\textlok\Доповіді_НАН_Укр_2017_11\9.pdf

Дод.точки доступу:
Пономаренко, О. М.; Возняк, Д. К.; Самчук, А. І.; Бельський, В. М.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)