Р 69 Романова, О. О. Очікування "чуда" як основа народної побожності (Київська митрополія, XVIII ст.) / О. О. Романова // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2010. - № 1. - С. 84-106. - Бібліографія : С. 99-106 : 140 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18 ст. Религия. Мистика. Свободомыслие Украина Україна Кл.слова (ненормовані): духівництво -- духовенство -- история религии и церкви -- історія релігії і церкви -- культ поклонения -- культ поклоніння -- ментальні стереотипи -- ментальные стереотипы -- мощи святых -- народна побожність -- народная набожность -- народне православ'я -- народні вірування -- народное православие -- народные верования -- поклонение святыням -- поклоніння святиням -- православна церква -- православная церковь -- религиозное сознание -- религиозные культы -- религиозные чудеса -- релігійна свідомість -- релігійні культи -- релігійні чудеса -- святині -- святыни -- социальные элиты -- соціальні еліти -- церковна влада -- церковная власть -- церковні догми -- церковні судові справи -- церковные догмы -- церковные следственные дела -- чудотворні ікони -- чудотворные иконы Анотація: У статті аналізуються матеріали судово-слідчих справ, пов'язаних з освідченням новоявлених "святинь", які проявилися на теренах Київської митрополії у XVIII ст. Особливу увагу приділено типовим моделям зародження та формування народних культів, їх ві дповідності усталеним в офіційній церкві уявленням про святині та ролі у формуванні цих культів самого духівництва. Проаналізовано основні риси народної побожності, ментальні стереотипи й установки у сприйнятті сакрального та звичне розуміння способу "прилучитися до благодаті". Автор доходить висновку, що поклоніння "чудодійним" іконам, криницям, каменям тощо грунтувалося на традиційній схемі вшанування загальнохристиянських святинь, але без відведення у цьому культі провідного місця церкві. Нар одні культи могли складатися під покровительством церковної (здебільшого місцевої) ієрархії, а могли існувати і всупереч її бажанням, що аж ніяк не применшувало їх "святості" в очах віруючих. Перейти к внешнему ресурсу: ОЧІКУВАНЯ «ЧУДА» ЯК ОСНОВА НАРОДНОЇ ПОБОЖНОСТІ Дод.точки доступу: Київська митрополія \о ней\; Київська духовна консисторія \о ней\; Киевская митрополия \о ней\; Киевская духовная косистория \о ней\ |
Надтока, Олександр. Київський митрополит Арсеній Могилянський: суспільні погляди за доби політичних змін (1760-ті рр.) / Олександр Надтока // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 20-32. - Бібліографія : С.30-32 : 38 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18 ст. Религия. Мистика. Свободомыслие Україна Украина Кл.слова (ненормовані): духовенство -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви -- Малоросія -- Малороссия -- персоналии религиозных деятелей -- персоналії релігійних діячів -- права и привилегии духовенства -- права і привілеї духовенства -- церква і Військо Запорізьке -- церква і Запорізька Січ -- церковь и Войско Запорожское -- церковь и Запорожская Сечь Анотація: На підставі аналізу джерел особливого походження визначено кілька рис суспільних поглідів владики Арсенія Могилянського. Київський митрополит вважав своїм невід'ємним правом представляти і захищати інтереси церкви, духовенства і пастви Малоросії перед вищою світською владою Російської імперії. Він захищав права церкви як особливої суспільної інституції, яка керується не лише державними, а й церковними законоположеннями і захищає саме національні традиції православної церкви в Україні, до яких можн а віднести і збереження традиційних прав представників духовного стану, особливих історико-канонічних прерогатив київських митрополитів. У поглядах Могилянського й інших представників духовної еліти уявлялася саме Малоросія. Елітою визнавалася своєрід на тріада суспільних станів шляхта/старшина - козацтво - духовенство. Особлива роль у контактах київського митрополита в рамках зовнішнього, "позаєпархіального світу", відводилась світській еліті Малоросії й, особливо, козацькій старшині Війська Запор озького, яка після скасування гетьманства залишалася центром національної влади. Дод.точки доступу: Могилянский, Арсений (митрополит Киевский) \о нем\; Могилянський, Арсеній (митрополіт Київський) \о нем\; Українська Православна Церква \о ней\; Украинская Православная Церковь \о ней\Киевская епархия \о ней\; Київська єпархія \о ней\ |
Прокоп'юк, Оксана. Книги в парафіяльних храмах Київської митрополії (70-80-і рр. XVIII ст.): функції, кількість, репертуар, шляхи надходження / Оксана Прокоп'юк // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 91-112. - Бібліографія : С.106-111 : 117 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18 ст. Религия. Мистика. Свободомыслие Україна Украина Кл.слова (ненормовані): богослужбові книги -- богослужебные книги -- богослужение -- богослужіння -- друкарні Києво-Печерської та Почаївської лаври -- духовенство -- история книги -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- історія книги -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви -- парафиальные храмы -- парафіяльне священство -- парафіяльні храми -- религиозная литература -- релігійна література -- типографии Киево-Печерской и Почаевской лавр -- храми -- храмы -- церковні книги -- церковные книги Анотація: Дослідження дозволяє виявити коло книг, які були в парафіяльних храмах Київської митрополії у 70-80-х рр.18 ст. і могли використовуватися парафіяльними ієреями й засвоюватися віруючими під час богослужінь. У другій половині 18 ст. за посередництва свя щеника парафіяни мали змогу поглиблювати свої знання віри через використання церковно-богослужбової книги. Практика пояснення, релігійного виховання, наставляння пастви з системним цілеспрямованим використанням друкованого слова не була характерною дл я парафіяльного життя тому, що учительна та проповідницька література погано представлена в парафіяльних храмах. Окремі приватні ініціативи священиків не могли змінити загальної картини, а для об'єднання зусиль священицької корпорації інтелектуальний рівень більшості був занизьким. Ставлення парафіяльного священства до книги можна визначити як споглядальне, пієтетне, а послуговування друкованим словом в повсякденній діяльності - обмеженим. Все це підтверджує факт існування глибокого розриву між двома рівнями релігійності: духовної еліти, яка читала богословські трактати, та нижчого кліру й вірних, які знали переважно богослужбову книгу. Дод.точки доступу: Київська митрополія \о ней\; Киевская митрополия \о ней\ |