Наукова бібліотека Українського державного університету науки і технологій

Головна

Бази даних

Статті, доповіді, тези- результати пошуку

Вид пошуку

Каталог книг

Каталог книг НМетАУ (до 2022 року)

Періодичні видання (друковані)

Статті, доповіді, тези

Рідкісні та цінні видання

Охоронні документи

Мережеві ресурси

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=людвисарі<.>

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2

Мальченко, Олег.
Гармати європейського виробництва на озброєнні Києва останньої чверті XVII століття / Олег Мальченко // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 4. - С. 38-61. - Бібліографія : С.53-61 : 38 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ

УДК

94(477)"168/169"

ББК 63.3(4Укр)3
Рубрики: Історія, 17 ст.
   История, 17 ст.
   Європа
    Европа
    Німеччина
    Германия
    Нидерланды
    Нідерланди
    Україна
    Украина
Кл.слова (ненормовані):
артилерійське озброєння -- артиллерийское оружие -- внешняя политика -- вогнепальна зброя -- военная политика -- воєнна політика -- всемирная история -- всесвітня історія -- гармати -- гарматна епіграфіка -- декорирование оружия -- зовнішня політика -- история армии -- история зарубежных государств -- история оружия -- історія армії -- історія зарубіжних країн -- історія зброї -- країнознавство -- литейщики-оружейники -- людвисарі -- огнестрельное оружие -- оздоблення зброї -- пушки
Анотація: Гармати 16-17 століть мали вкрай сувору історичну долю й "рятувалися" лише завдяки своїй матеріальній витривалостіі. Проте дослідники історичної артилерії, зазвичай, зосереджуються на збережених музейних зразках та візуально зафіксованих пам'ятках, і н е відчувають глибокої потреби працювати навіть з письмовими джерелами, не кажучи вже про інші джерела у рамках міждисциплінарного підходу. Внаслідок цього вибудовується викривлена й спрощена картина історичного розвитку такого складного технологічного й культурного феномену як артилерія. Предметом розгляду обрані гарматні стволи голландського та німецького походження, які перебували на озброєнні Києва в останній чверті 17 століття.Базовим писемним джерелом реконструкції обрані інвентарні описи прикордонних міст та фортець останньої чверті 17 століття. Інше важливе історичне джерело - гарматний ствол, із зображенням монограм, підписами людвисарів, титульними текстами та символікою, також частково перебирає на себе функції писемного джерела. Цікава і непередбачувана роль у становленні та розвитку механізму російсько-європейських гарматних контрактів 17 століття належить так званим флуктаційним, чи випадковим елементам, котрими виступають особистості людвисарів, посередників та замовників озброєння.

Знайти схожі

Мальченко, Олег.
Гармати європейського виробництва на озброєнні Києва останньої чверті XVII століття / Олег Мальченко // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 5. - С. 3-16. - Бібліографія : С.11-16 : 72 назви. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ

УДК

94(477)"167"

ББК 63.3(4Укр)4
Рубрики: Історія, 17 ст.
   История, 17 ст.
   Західна Європа
    Западная Европа
    Річ Посполита
    Речь Посполитая
    Польща
    Польша
    Україна
    Украина
    Россия
    Росія
Кл.слова (ненормовані):
артилерійське озброєння -- артиллерийское оружие -- вогнепальна зброя -- гармати -- гарматна епіграфіка -- епіграфічні джерела -- история армии -- история оружия -- история России -- історія армії -- історія зброї -- історія Росії -- київська фортеця -- литейщики-оружейники -- людвисарі -- огнестрельное оружие -- поставки оружия -- постачання зброї -- пушки -- російсько-польські відносини -- російсько-польські війни -- Русско-польская война -- русско-польские войны -- русско-польские отношения
Анотація: Автор статті вивчає особливості та епіграфіку на європейських полкових гарматах київської фортеці з метою дослідження відносин Росії з Річчю Посполитою, коли після війни 1654-1667 рр. царський уряд зайнявся реформуванням армії й артилерії. Росія здійснювала замовлення гармат у країнах Західної Європи (посередником виступав, зокрема, Іоганн фон Горн). Це замовлення зіграло свою роль у майбутніх геополітичних іграх, зробило можливим Андрусівський договір 1667 року, за яким Росія повернула Смоленськ, закріпила за собою Лівобережну Україну з Києвом. Це означало, що Європі все більше й більше доводилося рахуватися з "московітами".

Дод.точки доступу:
Горн, Іоганн фон \о нем\

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)