Головна
Авторизація
Прізвище
№ читательского билета
 

Бази даних


Статті, доповіді, тези- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>K=гармати<.>
Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5
1.


    Мальченко, Олег.
    Гармати європейського виробництва на озброєнні Києва останньої чверті XVII століття / Олег Мальченко // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 4. - С. 38-61. - Бібліографія : С.53-61 : 38 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 63.3(4Укр)3
Рубрики: Історія, 17 ст.
   История, 17 ст.

   Європа
    Европа

    Німеччина

    Германия

    Нидерланды

    Нідерланди

    Україна

    Украина

Кл.слова (ненормовані):
артилерійське озброєння -- артиллерийское оружие -- внешняя политика -- вогнепальна зброя -- военная политика -- воєнна політика -- всемирная история -- всесвітня історія -- гармати -- гарматна епіграфіка -- декорирование оружия -- зовнішня політика -- история армии -- история зарубежных государств -- история оружия -- історія армії -- історія зарубіжних країн -- історія зброї -- країнознавство -- литейщики-оружейники -- людвисарі -- огнестрельное оружие -- оздоблення зброї -- пушки
Анотація: Гармати 16-17 століть мали вкрай сувору історичну долю й "рятувалися" лише завдяки своїй матеріальній витривалостіі. Проте дослідники історичної артилерії, зазвичай, зосереджуються на збережених музейних зразках та візуально зафіксованих пам'ятках, і н е відчувають глибокої потреби працювати навіть з письмовими джерелами, не кажучи вже про інші джерела у рамках міждисциплінарного підходу. Внаслідок цього вибудовується викривлена й спрощена картина історичного розвитку такого складного технологічного й культурного феномену як артилерія. Предметом розгляду обрані гарматні стволи голландського та німецького походження, які перебували на озброєнні Києва в останній чверті 17 століття.Базовим писемним джерелом реконструкції обрані інвентарні описи прикордонних міст та фортець останньої чверті 17 століття. Інше важливе історичне джерело - гарматний ствол, із зображенням монограм, підписами людвисарів, титульними текстами та символікою, також частково перебирає на себе функції писемного джерела. Цікава і непередбачувана роль у становленні та розвитку механізму російсько-європейських гарматних контрактів 17 століття належить так званим флуктаційним, чи випадковим елементам, котрими виступають особистості людвисарів, посередників та замовників озброєння.


Знайти схожі

2.


    Мальченко, Олег.
    Гармати європейського виробництва на озброєнні Києва останньої чверті XVII століття / Олег Мальченко // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 5. - С. 3-16. - Бібліографія : С.11-16 : 72 назви. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 63.3(4Укр)4
Рубрики: Історія, 17 ст.
   История, 17 ст.

   Західна Європа
    Западная Европа

    Річ Посполита

    Речь Посполитая

    Польща

    Польша

    Україна

    Украина

    Россия

    Росія

Кл.слова (ненормовані):
артилерійське озброєння -- артиллерийское оружие -- вогнепальна зброя -- гармати -- гарматна епіграфіка -- епіграфічні джерела -- история армии -- история оружия -- история России -- історія армії -- історія зброї -- історія Росії -- київська фортеця -- литейщики-оружейники -- людвисарі -- огнестрельное оружие -- поставки оружия -- постачання зброї -- пушки -- російсько-польські відносини -- російсько-польські війни -- Русско-польская война -- русско-польские войны -- русско-польские отношения
Анотація: Автор статті вивчає особливості та епіграфіку на європейських полкових гарматах київської фортеці з метою дослідження відносин Росії з Річчю Посполитою, коли після війни 1654-1667 рр. царський уряд зайнявся реформуванням армії й артилерії. Росія здійснювала замовлення гармат у країнах Західної Європи (посередником виступав, зокрема, Іоганн фон Горн). Це замовлення зіграло свою роль у майбутніх геополітичних іграх, зробило можливим Андрусівський договір 1667 року, за яким Росія повернула Смоленськ, закріпила за собою Лівобережну Україну з Києвом. Це означало, що Європі все більше й більше доводилося рахуватися з "московітами".


Дод.точки доступу:
Горн, Іоганн фон \о нем\

Знайти схожі

3.


    Сас, Петро Михайлович (доктор історичних наук; провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ).
    Артилерія у Хотинській битві 1621 р. / П. М. Сас // Український історичний журнал : науковий журнал. - 2011. - № 6. - С. 16-35. - Бібліографія : Примітки посторінкові : 55 назв
УДК
ББК 63.3(4Укр)4
Рубрики: Історія, 17 ст.
   История, 17 ст.

   Туреччина
    Турція

    Річ Посполита

    Речь Посполитая

Кл.слова (ненормовані):
артилерійське озброєння -- артиллерийское оружие -- військова історія -- вогнепальна зброя -- военная история -- военная тактика -- воєнна тактика -- гармати -- запорізьке військо -- запорожские казаки -- запорожское войско -- запорозькі козаки -- история оружия -- история Украины -- історія зброї -- історія України -- огнестрельное оружие -- пушки -- Хотинская битва 1621 г. -- Хотинская война -- Хотинська битва 1621 р. -- Хотинська війна
Анотація: Статтю присвячено вивченню бойового застосування артилерії в битві під Хотином 1621 р. Приділено увагу технічним параметрам гармат, а також тактиці використання їх османською армією, польсько-литовськими силами та запорожцями. Зроблено висновки щодо ефективності артилерійського вогню під час Хотинської кампанії.


Знайти схожі

4.


    Мальченко, Олег.
    До методології ідентифікації історичних гармат / О. Мальченко // Київська старовина : науковий історико-філологічний журнал. - 2012. - № 2. - С. 77-93. - Література : С.91-93 : 19 назв. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
ББК 63.3
Рубрики: Історія
   История

Кл.слова (ненормовані):
артилерійська зброя -- артилерія -- артиллерийское оружие -- артиллерия -- вогнепальна зброя -- гармати -- исторические исследования -- историческое оружиеведение -- история оружия -- історичне зброєзнавство -- історичні дослідження -- історія зброї -- кількісний метод -- количественный метод -- методология истории -- методология исторической науки -- методологія історичної науки -- методологія історії -- огнестрельное оружие -- оружие -- пушки -- технический формуляр -- технічний формуляр
Анотація: Розглядаються проблеми суб'єктивного методу ідентифікації гарматних стволів. Пропонуються варіанти застосування кількісного методу дослідження, заснованого на даних формального опису технічних параметрів стволів. Представлений проект проект у ніверсального формуляру такого опису.


Знайти схожі

5.


    Сокирко, О. Г.
    Артилерія козацької держави: створення, розвиток, внутрішня організація / О. Г. Сокирко // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2012. - № 4. - С. 35-51. - Примітки посторінкові : 101 назва
УДК
ББК 63.3(4Укр)4
Рубрики: Історія, 17-18 стст.
   История, 17-18 стст.

   Україна
    Украина

Кл.слова (ненормовані):
армейская администрация -- армійська адміністрація -- артилерійська зброя -- артилерійське відомство -- артилерійське озброєння -- артилерія -- артиллерийское ведомство -- артиллерийское оружие -- артиллерия -- військова історія -- военная история -- гармати -- гарматне відомство -- гармаші -- генеральна артилерія -- генеральная артиллерия -- Гетьманщина -- есаули -- история армии -- история оружия -- історія армії -- історія зброї -- казацкая старшина -- казацкое войско -- козацька держава -- козацька доба -- козацька старшина -- козацьке військо -- козацькі клейноди -- пушкари -- пушки -- хорунжии
Анотація: Висвітлюється інституційне становлення й розвиток козацької артилерії у середині 17 - наприкінці 18 ст. На основі неопублікованих джерел реконструйовано модель функціонування гарматного відомства, його структуру, організацію, управління, з'ясовано функції урядників, допоміжних служб.


Дод.точки доступу:
Канцелярія генеральної артилерії \о нем\; Канцелярия генеральной артиллерии \о ней\; Військо Запорізьке \о нем\; Войско Запорожское \о нем\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗНЛ (1)
Вільні: ЧЗНЛ (1)

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)