Моця, О. П.
    Етнічні процеси в автохтонному середовищі на етапі ранньомодерної та модерної історії України / О. П. Моця // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2010. - № 1. - С. 41-52. - Бібліографія : С.51-52 : 23 назви. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 63.3(4Укр)
Рубрики: Історія, 17-19 стст.
   История

   Украина
    Україна

    Східна Європа

    Восточная Европа

Кл.слова (ненормовані):
автохтонне населення -- автохтонное население -- етнічна ідентичність -- етнічна історія України -- етнічна концепція нації -- етнічні процеси -- етноніми -- казацкие летописи -- козацькі літописи -- Малоросія -- Малороссия -- назва "Україна" -- национализм украинский -- націоналізм український -- український націоналізм -- украинский национализм -- украинская нация -- украинцы -- українська нація -- українці -- этническая идентичность -- этническая история Украины -- этническая концепция нации -- этнические процессы -- этнонимия
Анотація: У статті розглядається останній етап еволюції сучасної самоназви автохтонного населення півдня Східної Європи - українців - починаючи із часів написання козацьких літописів Самовидця, Грабянки, Величка й закінчуючи напрацюваннями М. Грушевського, який виняткову роль у даному процесі відводив Т. Шевченку.

Перейти к внешнему ресурсу: ЕТНІЧНІ ПРОЦЕСИ В АВТОХТОНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Дод.точки доступу:
Самовидець \о нем\; Куліш, Пантелеймон Олександрович \о нем\; Кулиш, Пантелеймон Александрович \о нем\; Костомаров, Николай Иванович \о нем\; Костомаров, Микола Іванович \о нем\; Драгоманов, Михайло Петрович \о нем\; Драгоманов, Михаил Петрович \о нем\; Грушевський, Михайло Сергійович \о нем\; Грабянка, Григорий Иванович \о нем\; Величко, Самійло \о нем\; Літопис Самійла Величка \о произв.\; Кирило-Мефодієвське братство \о нем\; Кирилло-Мефодиевское братство \о нем\; Історія Русів \о произв.\




    Скляренко, В. Г.
    Походження назви Русь. 6 / В. Г. Скляренко // Мовознавство : Науково-теор. журнал Ін-ту мовознавства ім.О.О.Потебні. - 2011. - № 3. - С. 16-25. - Примітки посторінкові : 89 назв. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
ББК 81.411.1
Рубрики: Мовознавство
   Языкознание

Кл.слова (ненормовані):
етимологія -- етноніми -- походження назви "Русь" -- происхождение названия "Русь" -- руси -- русини -- русины -- русы -- скифы -- скіфи -- украинский язык -- українська мова -- этимология -- этнонимия
Анотація: У статті наводяться докази того, що на початку 7 ст. руси в азовсько-чорноморському регіоні вже існували: вони брали участь в облозі Константинополя в 626 р. Автор вважає, що етнонім "русини" на означення жителів Прикарпаття та Закарпаття з'явився раніше від назви держави Русь і походить від назви кельтського (галльського) племені rutheni. Походження етноніма "русини" розглянуто у зв'язку з походженням назви Галичина, утвореної від ойконіма Галич, який виводиться від етноніма "галли".

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)




    Волощук, М. М.
    До питання східнослов'янського походження Петра Петуні / М. М. Волощук // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2011. - № 3. - С. 21-35. - Бібліографія : Примітки посторінкові : 107 назв
УДК
ББК 63
Рубрики: Історія, 13-14 стст.
   История, 13-14 стст.

   Венгрия
    Угорщина

    Україна

    Украина

    Київська Русь

    Киевская Русь

Кл.слова (ненормовані):
етнічна ідентифікація -- етноніми -- исторические источники -- історичні джерела -- переселенці -- переселенцы -- русини -- русины -- Середньовіччя -- Средневековье -- этническая идентификация -- этнонимия
Анотація: Угорським середньовічним джерелам відомі переселенці, чітко визначені як "русь". Але поряд із цим зустрічаються особи, етнічна ідентифікація яких сумнівна, у тому числі Петро Петуня (Петене; "Petrus filius Pethene"). Документи кінця ХІІІ - початку XIV ст. не згадують про нього як про русина ("Ruthen", "Ruthenis"). Однак уже у середині XIV ст. представників цього роду визначали русинами. На сьогоднішній день це питання залишається відкритим.


Дод.точки доступу:
Петуня, Петро \о нем\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗНЛ (1)
Вільні: ЧЗНЛ (1)




    Наливайко, Степан (науковий співробітник відділу цивілізаційного генезису України ННДІУВІ).
    Етноніми-синоніми слов'яни-венеди-ставани і санскрит [Текст] / С. Наливайко // Українознавство. - 2012. - № 1. - С. 110-118. - Библиогр.: с. 117-118. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
ББК 81.2(4 Укр)
Рубрики: Українська мова
   Украинский язык

   Україна
    Украина

Кл.слова (ненормовані):
етноніми -- етимологія -- слов'яни -- антропоніми -- топоніми -- санскрит -- венеди -- ставани -- этнонимы -- этимология -- славяне -- антропонимы -- топонимы -- санскрит -- венеды -- ставаны
Анотація: Прослідковано зв'язок слов'янських топонімів, етнонімів, антропонімів з санскритом.

Утримувачі документа:
ОБМ ім. М. Свєтлова
Є примірники у відділах:
ЧЗ (19.04.2012р. - Б.ц.) (вільний)




    Новик, Александр.
    Самосознание албанцев Украины: этноним, лингвоним и маркеры идентичности в историческом, лингвистическом и экстралингвистическом контекстах / А. Новик // Народна творчість та етнологія. - 2013. - № 6. - С. 104-115. - Библиогр.: с. 114-115: 35 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 63.52(4Укр)
Рубрики: Етнологія
   Этнология

Кл.слова (ненормовані):
албанцы -- етнографія України -- етноніми -- лингвонимы -- лінгвоніми -- национальная идентичность -- национальное самосознание -- национальные меньшинства Украины -- національна ідентичність -- національна самосвідомість -- національні меншини в Україні -- самосвідомість -- самосознание -- этнография Украины -- этнонимы
Анотація: У статті досліджується роль мови як маркера ідентичності албанського населння Одеської та Запорызької областей України. Аналізуються зміни, що відбулися в культурі та побуті албанців з моменту їх переселення з Балканського півострова (на початку 19 ст .) і до сьогодення.

Утримувачі документа:
НБ ДНУ
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)




    Мойсієнко, В. М.
    Кого називали "людьми руськими" на Русі та на поструських геополітичних утвореннях? (До історії вживання народоназви та мовоназви "руський" в україністиці, білоруситиці та русистиці) [Текст] / В. М. Мойсієнко // Мовознавство : Науково-теор. журнал Ін-ту мовознавства ім.О.О.Потебні. - 2016. - № 4. - С. 22-39. - Примітки посторінкові : 113 назв. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
ББК 81.2
Рубрики: Мовознавство
   Языкознание

   Велике князівство Литовське
    Великое княжество Литовское

    Давня Русь

    Древняя Русь

Кл.слова (ненормовані):
белорусский язык -- білоруська мова -- етимологія -- етноніми -- историческая лексикология -- историческая лексикология славянских языков -- историческая лексикология украинского языка -- история славянских языков -- история украинского языка -- історична лексикологія -- історія слов'ян -- історія української мови -- походження назви "Русь" -- происхождение названия "Русь" -- російська мова -- руси -- русини -- русины -- русский язык -- русы -- руська мова -- руський -- славянская этимология -- славянские языки -- слов'янська етимологія -- слов'янські мови -- украинский язык -- українська мова -- этноним "русский" -- этнонимия -- этнонимы
Анотація: Проаналізовано вживання етнономена "русин", лінгвономена "руська мова/язик" та етноатрибутива "руський". Підтверджено цілковитий незбіг при використанні таких номенів для називання предків білорусів, українців, росіян і відповідно мов цих нар одів у різні часи їхніми сучасниками та, починаючи від 19 ст. й дотепер, передусім російськими науковцями.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)