Моця, О. П. Етнічні процеси в автохтонному середовищі на етапі ранньомодерної та модерної історії України / О. П. Моця> // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2010. - № 1. - С. 41-52. - Бібліографія : С.51-52 : 23 назви. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
Рубрики: Історія, 17-19 стст. История Украина Україна Східна Європа Восточная Европа Кл.слова (ненормовані): автохтонне населення -- автохтонное население -- етнічна ідентичність -- етнічна історія України -- етнічна концепція нації -- етнічні процеси -- етноніми -- казацкие летописи -- козацькі літописи -- Малоросія -- Малороссия -- назва "Україна" -- национализм украинский -- націоналізм український -- український націоналізм -- украинский национализм -- украинская нация -- украинцы -- українська нація -- українці -- этническая идентичность -- этническая история Украины -- этническая концепция нации -- этнические процессы -- этнонимия Анотація: У статті розглядається останній етап еволюції сучасної самоназви автохтонного населення півдня Східної Європи - українців - починаючи із часів написання козацьких літописів Самовидця, Грабянки, Величка й закінчуючи напрацюваннями М. Грушевського, який виняткову роль у даному процесі відводив Т. Шевченку. Перейти к внешнему ресурсу: ЕТНІЧНІ ПРОЦЕСИ В АВТОХТОНОМУ СЕРЕДОВИЩІ Дод.точки доступу: Самовидець \о нем\; Куліш, Пантелеймон Олександрович \о нем\; Кулиш, Пантелеймон Александрович \о нем\; Костомаров, Николай Иванович \о нем\; Костомаров, Микола Іванович \о нем\; Драгоманов, Михайло Петрович \о нем\; Драгоманов, Михаил Петрович \о нем\; Грушевський, Михайло Сергійович \о нем\; Грабянка, Григорий Иванович \о нем\; Величко, Самійло \о нем\; Літопис Самійла Величка \о произв.\; Кирило-Мефодієвське братство \о нем\; Кирилло-Мефодиевское братство \о нем\; Історія Русів \о произв.\ |
Скляренко, В. Г. Походження назви Русь. 6 / В. Г. Скляренко> // Мовознавство : Науково-теор. журнал Ін-ту мовознавства ім.О.О.Потебні. - 2011. - № 3. - С. 16-25. - Примітки посторінкові : 89 назв. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
Рубрики: Мовознавство Языкознание Кл.слова (ненормовані): етимологія -- етноніми -- походження назви "Русь" -- происхождение названия "Русь" -- руси -- русини -- русины -- русы -- скифы -- скіфи -- украинский язык -- українська мова -- этимология -- этнонимия Анотація: У статті наводяться докази того, що на початку 7 ст. руси в азовсько-чорноморському регіоні вже існували: вони брали участь в облозі Константинополя в 626 р. Автор вважає, що етнонім "русини" на означення жителів Прикарпаття та Закарпаття з'явився раніше від назви держави Русь і походить від назви кельтського (галльського) племені rutheni. Походження етноніма "русини" розглянуто у зв'язку з походженням назви Галичина, утвореної від ойконіма Галич, який виводиться від етноніма "галли". Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |
Волощук, М. М. До питання східнослов'янського походження Петра Петуні / М. М. Волощук> // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2011. - № 3. - С. 21-35. - Бібліографія : Примітки посторінкові : 107 назв
Рубрики: Історія, 13-14 стст. История, 13-14 стст. Венгрия Угорщина Україна Украина Київська Русь Киевская Русь Кл.слова (ненормовані): етнічна ідентифікація -- етноніми -- исторические источники -- історичні джерела -- переселенці -- переселенцы -- русини -- русины -- Середньовіччя -- Средневековье -- этническая идентификация -- этнонимия Анотація: Угорським середньовічним джерелам відомі переселенці, чітко визначені як "русь". Але поряд із цим зустрічаються особи, етнічна ідентифікація яких сумнівна, у тому числі Петро Петуня (Петене; "Petrus filius Pethene"). Документи кінця ХІІІ - початку XIV ст. не згадують про нього як про русина ("Ruthen", "Ruthenis"). Однак уже у середині XIV ст. представників цього роду визначали русинами. На сьогоднішній день це питання залишається відкритим. Дод.точки доступу: Петуня, Петро \о нем\ Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗНЛ (1) Вільні: ЧЗНЛ (1) |
Мойсієнко, В. М. Кого називали "людьми руськими" на Русі та на поструських геополітичних утвореннях? (До історії вживання народоназви та мовоназви "руський" в україністиці, білоруситиці та русистиці) [Текст] / В. М. Мойсієнко> // Мовознавство : Науково-теор. журнал Ін-ту мовознавства ім.О.О.Потебні. - 2016. - № 4. - С. 22-39. - Примітки посторінкові : 113 назв. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
Рубрики: Мовознавство Языкознание Велике князівство Литовське Великое княжество Литовское Давня Русь Древняя Русь Кл.слова (ненормовані): белорусский язык -- білоруська мова -- етимологія -- етноніми -- историческая лексикология -- историческая лексикология славянских языков -- историческая лексикология украинского языка -- история славянских языков -- история украинского языка -- історична лексикологія -- історія слов'ян -- історія української мови -- походження назви "Русь" -- происхождение названия "Русь" -- російська мова -- руси -- русини -- русины -- русский язык -- русы -- руська мова -- руський -- славянская этимология -- славянские языки -- слов'янська етимологія -- слов'янські мови -- украинский язык -- українська мова -- этноним "русский" -- этнонимия -- этнонимы Анотація: Проаналізовано вживання етнономена "русин", лінгвономена "руська мова/язик" та етноатрибутива "руський". Підтверджено цілковитий незбіг при використанні таких номенів для називання предків білорусів, українців, росіян і відповідно мов цих нар одів у різні часи їхніми сучасниками та, починаючи від 19 ст. й дотепер, передусім російськими науковцями. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |