Наукова бібліотека Українського державного університету науки і технологій

Головна

Бази даних

Статті, доповіді, тези- результати пошуку

Вид пошуку

Каталог книг

Каталог книг НМетАУ (до 2022 року)

Періодичні видання (друковані)

Статті, доповіді, тези

Рідкісні та цінні видання

Охоронні документи

Мережеві ресурси

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Каталог книг (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=історія церкви<.>

Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-15

Святненко, Анна.
Греко-католицька й Римо-католицька церкви в освітянській політиці самодержавства на Правобережній Україні (кінець ХVIII - перша половина ХІХ ст.) / Анна Святненко // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2009. - № 5/6. - С. 48-60. - Бібліографія : С.59-60 : 26 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ

УДК

94(477)"177/183"

ББК 63.3(4 Укр)5
Рубрики: Історія, 18-19стст.
   История
   Україна
    Украина
    Правобережна Україна
    Правобережная Украина
    Російська імперія
    Российская империя
Кл.слова (ненормовані):
внутренняя политика -- внутрішня політика -- государство и образование -- греко-католицька церква -- греко-католическая церковь -- держава і освіта -- духовенство -- иноверческие церкви -- история образования -- история образования в Украине -- история церкви -- іновірні церкви -- історія освіти -- історія освіти в Україні -- історія церкви -- образовательная политика -- освітянська політика -- парафиальные школы -- парафіяльні школи -- религиозная политика в Российской империи -- релігійна політика в Російській імперії -- римо-католицька церква -- римско-католическая церковь -- російська освітянська реформа 1803-1804 рр. -- російське самодержавство -- Российская империя -- российская образовательная реформа 1803-1804 гг. -- самодержавие российское -- церковна освіта -- церковное образование
Анотація: Предметом історичного аналізу є закони, устави, розпорядження російського самодержавства щодо регламентації діяльності іновірних церков в освітянській сфері на Правобережній Україні. Розпочинаючи загальноосвітню реформу, уряд переслідував політичні ц ілі - використати навчальні заклади як знаряддя для поширення свого впливу й авторитету серед населення. Дієвість заходу мала забезпечити мережа освітніх шкіл, якими на Правобережжі опікувалося іновірне духовенство. Через відсутність інших навчальних з акладів у краї й нестачу світських викладачів влада була змушена залучати до виховного процесу духовенство, при цьому підпорядкувавши монастирські й церковні школи державному відомству. Політичні події 1830-1831 рр. зумовили радикальність дій владних с труктур щодо діяльності церков. Оголошення навчальних закладів, опікуваних духовенством, "осередками польської пропаганди" було підставою для їх закриття й відсторонення духовенства від освітянської діяльності. Запровадженням цього заходу реалізовувал ася державна політика щодо зменшення впливу й ваги іновірних церков в Російській імперії.

Знайти схожі

Зінченко, Арсен.
Московський період життя й діяльності єпископа Парфенія Левицького (за матеріалами офіційної преси) / Арсен Зінченко // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2009. - № 5/6. - С. 61-71. - Бібліографія : С.70-71 : 35 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ

УДК

ББК 86.2
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 20 ст. поч.
   Религия. Мистика. Свободомыслие
   Росія
    Россия
Кл.слова (ненормовані):
история церкви -- історія церкви -- официальная пресса -- офіційна преса -- персоналии религиозных деятелей -- персоналії релігійних діячів -- православие -- православ'я -- просветительская деятельность церкви -- просвітницька діяльність церкви -- читання для робітників -- чтения для рабочих
Анотація: Московський період життя й діяльності єпископа Парфенія Левицького (1858-1922) сповнений прикметними подіями, які, з одного боку, дають можливість розглядіти важливі аспекти в діяльності ієрарха столичної єпархії, а з іншого боку, маємо змогу розгляді ти спрямованість його особистостіі. Найбільший масив матеріалів, окрім згадок про його участь у важливих заходах офіційного характеру, "Московские ведомости" подавали про єпископа Парфенія як організатора культурно-просвітницьких акцій для робітників: читань, які проводилися в залах Історичного музею та Єпархіального дому, організації робітничих хорів, видання популярної літератури для фабрично-заводських робітників. Соціальна поведінка єпископа загалом визначалася моделями поведінки ієрархів Росі йської православної церкви, ключовим у якій стала політична й статусна включеність у структури правлячого офіціозу.

Дод.точки доступу:
Левицький, Парфеній \о нем\; Левицкий, Парфений \о нем\; Русская Православная Церковь \о ней\; Російська Православна Церкава \о ней\Московские ведомости \о произв.\

Знайти схожі

Кислашко, Олександр (протоієрей; кандидат богослов'я; академік міжнародної академії козацтва; відмінник народної освіти).
Духовно-моральне виховання особистості в Руси-Україні (988-1686) : після прийняття християнства і до приєднання Київської митрополії до Московського патріархату / Олександр Кислашко // Українська література в загальноосвітній школі : Науково-методичний журнал. - 2010. - № 9. - С. 38-41. - Бібліографія : С.41 : 28 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ

УДК

821.161.2"988/1686"

ББК 83.3(4Укр)4
Рубрики: Літературознавство
Литературоведение
Кл.слова (ненормовані):
братские школы -- братські школи -- давня українська драма -- духовно-моральне виховання -- духовно-моральное воспитание -- история церкви -- історія церкви -- методика викладання української літератури -- методика преподавания украинской литературы -- моральне виховання -- педагогическая литература -- педагогічна література -- староукраинская литература -- церква і освіта -- церковна освіта -- церковное образование -- церковь и образование
Анотація: Висвітлюється розвиток педагогічної літератури у 15-17 ст., творчість Павла Русина, Петра Могили, розвиток освіти у братських школах, роль монастирів і православної церкви взагалі у розвитку освіти та культури.

Дод.точки доступу:
Могила, Петро (1597-1647) \о нем\; Русин, Павло з Кросна \о нем\

Знайти схожі

Надтока, Олександр.
Київський митрополит Арсеній Могилянський: суспільні погляди за доби політичних змін (1760-ті рр.) / Олександр Надтока // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 20-32. - Бібліографія : С.30-32 : 38 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ

УДК

ББК 86.2
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18 ст.
   Религия. Мистика. Свободомыслие
   Україна
    Украина
Кл.слова (ненормовані):
духовенство -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви -- Малоросія -- Малороссия -- персоналии религиозных деятелей -- персоналії релігійних діячів -- права и привилегии духовенства -- права і привілеї духовенства -- церква і Військо Запорізьке -- церква і Запорізька Січ -- церковь и Войско Запорожское -- церковь и Запорожская Сечь
Анотація: На підставі аналізу джерел особливого походження визначено кілька рис суспільних поглідів владики Арсенія Могилянського. Київський митрополит вважав своїм невід'ємним правом представляти і захищати інтереси церкви, духовенства і пастви Малоросії перед вищою світською владою Російської імперії. Він захищав права церкви як особливої суспільної інституції, яка керується не лише державними, а й церковними законоположеннями і захищає саме національні традиції православної церкви в Україні, до яких можн а віднести і збереження традиційних прав представників духовного стану, особливих історико-канонічних прерогатив київських митрополитів. У поглядах Могилянського й інших представників духовної еліти уявлялася саме Малоросія. Елітою визнавалася своєрід на тріада суспільних станів шляхта/старшина - козацтво - духовенство. Особлива роль у контактах київського митрополита в рамках зовнішнього, "позаєпархіального світу", відводилась світській еліті Малоросії й, особливо, козацькій старшині Війська Запор озького, яка після скасування гетьманства залишалася центром національної влади.

Дод.точки доступу:
Могилянский, Арсений (митрополит Киевский) \о нем\; Могилянський, Арсеній (митрополіт Київський) \о нем\; Українська Православна Церква \о ней\; Украинская Православная Церковь \о ней\Киевская епархия \о ней\; Київська єпархія \о ней\

Знайти схожі

Преловська, Ірина
До історії побудови Київського Свято-Володимирського собору (1862-1896) / Ірина Преловська // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 51-62. - Бібліографія : С.61-62 : 40 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ

УДК

ББК 86.2
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 19 ст.
   Религия. Мистика. Свободомыслие
   Україна
    Украина
Кл.слова (ненормовані):
архитектура Украины -- архітектура України -- история архитектуры -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- історія архітектури -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви -- Свято-Владимирский кафедральный собор -- Свято-Володимирський кафедральний собор -- церковна архітектура -- церковная архитектура
Анотація: Перипетії з будівництвом і розписом собору вже неодноразово були описані у історичних і мистецтвознавчих виданнях. Будівельні роботи затяглись до 1893 р., однак внутрішнє оздоблення споруди тривало ще довше: над інтер'єрами храму працювала велика груп а російських художників. Художнє керівництво спорудженням собору виконував професор А.В. Прахов.Церковні облачення були виготовлені в Москві, богослужбові книги і священні посуди зроблені та доставлені на кошти, надані Св.Синодом. Окремого дослідження заслуговує справа побудови будинку для причету нового собору.

Дод.точки доступу:
Прахов, Адриан Викторович \о нем\

Знайти схожі

Скус, Ольга.
Конфесійні конверсії євреїв Уманщини в ХІХ ст. / Ольга Скус // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 38-50. - Бібліографія : С.47-48 : 24 назви. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ

УДК

94(477)"183/189"

ББК 63.3(4Укр)5
Рубрики: Історія, 19 ст.
   История, 19 ст.
   Україна
    Украина
    Умань
Кл.слова (ненормовані):
вихрещення євреїв -- евреи -- евреи Украины -- еврейская культура -- еврейские общины -- еврейский вопрос -- євреї -- євреї в Україні -- єврейська культура -- єврейське питання -- єврейські громади -- история евреев -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- иудаизм -- історія євреїв -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви -- іудаїзм -- конфесійна конверсія -- конфесійна ситуація -- конфессиональная конверсия -- конфессиональная ситуация -- молитвенные школы -- молитовні школи -- синагоги -- смуга осілості -- христианство -- християнство -- черта оседлости
Анотація: Найбільш повною роботою, що містить значну інформацію про єврейство Уманського повіту, його історію, культуру, релігію, освіту і побут є "Еврейская энциклопедия" в 16 томах, що була видана Ф.Брокгаузом та І.Ефроном. На землях Уманщини проживала велика кількість євреїв, що сповідували іудаїзм, займались переважно торгівлею та ремісництвом. Єврейські громади свято берегли свою релігію та етнокультуру - ритуали, свята, звичаї, традиції, обряди. Адміністративними діями царизм намагався регулювати не лише соціально-економічне, але й духовно-культурне життя євреїв, відкриваючи установи, державні російськомовні школи, замість єврейських, обмежуючи виховну діяльність релігійних діячів, синагог, молитовних шкіл. Багато євреїв зверталися до римо-католицької церкви, виявляючи бажання прийняти християнську віру. Єврейські громади переслідували євреїв, що переходили від іудейства до християнства, використовуючи різні засоби впливу. Отже, конфесійні конверсії євреїв Уманщини мали місце наприкінці ХVIII - на початку ХХ ст., але вони не мали масового характеру і не могли зруйнувати цілісності релігійної організації іудеїв.

Знайти схожі

Прокоп'юк, Оксана.
Книги в парафіяльних храмах Київської митрополії (70-80-і рр. XVIII ст.): функції, кількість, репертуар, шляхи надходження / Оксана Прокоп'юк // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 91-112. - Бібліографія : С.106-111 : 117 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ

УДК

002.2(091)

ББК 76.10
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18 ст.
   Религия. Мистика. Свободомыслие
   Україна
    Украина
Кл.слова (ненормовані):
богослужбові книги -- богослужебные книги -- богослужение -- богослужіння -- друкарні Києво-Печерської та Почаївської лаври -- духовенство -- история книги -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- історія книги -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви -- парафиальные храмы -- парафіяльне священство -- парафіяльні храми -- религиозная литература -- релігійна література -- типографии Киево-Печерской и Почаевской лавр -- храми -- храмы -- церковні книги -- церковные книги
Анотація: Дослідження дозволяє виявити коло книг, які були в парафіяльних храмах Київської митрополії у 70-80-х рр.18 ст. і могли використовуватися парафіяльними ієреями й засвоюватися віруючими під час богослужінь. У другій половині 18 ст. за посередництва свя щеника парафіяни мали змогу поглиблювати свої знання віри через використання церковно-богослужбової книги. Практика пояснення, релігійного виховання, наставляння пастви з системним цілеспрямованим використанням друкованого слова не була характерною дл я парафіяльного життя тому, що учительна та проповідницька література погано представлена в парафіяльних храмах. Окремі приватні ініціативи священиків не могли змінити загальної картини, а для об'єднання зусиль священицької корпорації інтелектуальний рівень більшості був занизьким. Ставлення парафіяльного священства до книги можна визначити як споглядальне, пієтетне, а послуговування друкованим словом в повсякденній діяльності - обмеженим. Все це підтверджує факт існування глибокого розриву між двома рівнями релігійності: духовної еліти, яка читала богословські трактати, та нижчого кліру й вірних, які знали переважно богослужбову книгу.

Дод.точки доступу:
Київська митрополія \о ней\; Киевская митрополия \о ней\

Знайти схожі

Шеретюк, Руслана.
Уніатська церква в етноконфесійній політиці російського уряду (1795-1796 рр.) / Руслана Шеретюк // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 6. - С. 26-39. - Бібліографія : С.37-39 : 65 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ

УДК

ББК 86.2
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18 ст. кін.
   Религия. Мистика. Свободомыслие, 18 ст. кон.
   Російська імперія
    Российская империя
    Україна
    Украина
    Правобережна Україна
    Правобережная Украина
Кл.слова (ненормовані):
етноконфесійна політика -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви -- религиозная политика в Российской империи -- релігійна політика -- релігійна політика в Російській імперії -- униатская церковь -- униатство в Украине -- уніатство в Україні -- уніатська церква -- церква та держава -- церковь и государство -- этноконфессиональная политика
Анотація: Після третього поділу Польщі 1795 р. новоприєднані терени Правобережжя потрапляють під безпосередній вплив великоімперської політики Росії. Зокрема, у релігійно-церковній царині під прискипливою увагою царизму опинилася Уніатська церква. Саме вона, за переконанням уряду Катерини ІІ, була однією з перешкод на шляху уніфікації на зросійщення цього регіону. Відтак, упродовж 1795-1796 рр. імператорський двір здійснює цілеспрямовану, сплановану і скоординовану з ієрархією Російської православної церкви державну кампанію повернення уніатів до "прабатьківської греко-східної релігії" - православ'я. Про це свідчать імператорські укази того періоду, які, визнаючи право на вільний вибір віросповідання титулованих греко- та римо-католиків Правобережжя, пе ресічних парафіян, по суті, такого вибору позбавляли. Усуваючи місцевих уніатських духовних та світських можновладців від втручання у важливий для російського самодержавства процес навернення уніатів до "благочестя", запроваджуючи постання православни х чернечних осередків замість колишніх уніатських монастирів, царизм, крім усього іншого, реалізовував у ході цього також низку адміністративно-силових методів.

Дод.точки доступу:
Русская Православная Церковь в Украине \о ней\; Русская Православная Церковь \о ней\; Російська Православна Церкава \о ней\; Російська Православна Церква в Україні \о ней\

Знайти схожі

Скочиляс, Ігор.
"Збирання спадщини": минуле Галицької (Львівської) єпархії в "доісторіографічній" традиції другої половини XVII - XVIII століть / Ігор Скочиляс // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 6. - С. 18-25. - Бібліографія : С.22-25 : 28 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ

УДК

ББК 86.2
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 17-18 стст.
   Религия. Мистика. Свободомыслие, 17-18 стст.
   Україна
    Украина
    Західна Україна
    Западная Украина
Кл.слова (ненормовані):
исторические источники -- исторические хроники -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- історичні джерела -- історичні хроніки -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви
Анотація: У вивченні історії Галицького (Львівського) владицтва умовно можна виокремити чотири періоди. У цій статті зосереджено увагу на першому, "доісторіографічному" періоді, який відіграв важливу роль у створенні фактологічного й церковно-історичного світоглядного підгрунтя для появи перших фахових досліджень з минулого Східної церкви. Поява перших наративів з історії владицтва в останній третині 17 - упродовж 18 ст. була зумовлена тогочасними еклезіальними обставинами, котрі вимагали кодифікації духовного й культурно-релігійного досвіду місцевої Церкви та побудови чіткої хронологічної схеми її інституційного розвитку. "Збирання спадщини" характеризувалося творчою адаптацією польських хронік і "Синопсису", акумуляцією і засвоєнням джерельного наративу церковного походження (в багатьох випадках спільного для Православної й Унійної церков), переважанням літописної методології та рис літературно-фактологічного методу письменства і конструюванням локальної історичної пам'яті для обслуговування того часної політики Святоюрського двору.

Дод.точки доступу:
Львовская епархия \о ней\; Львівська єпархія \о ней\; Галицька митрополія \о ней\; Галицкая митрополия \о ней\; Збирання спадщини \о произв.\

Знайти схожі

10.

Таранець, С. В. (кандидат історичних наук; старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства).
Старообрядці й "культура" хабарництва в Росії / С. В. Таранець // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2011. - № 2. - С. 50-64. - Бібліографія : Примітки посторінкові : 65 назв. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ

УДК

94(470+571)"185"

ББК 63.3(2)5
Рубрики: Історія, 19 ст.
   История, 19 ст.
   Російська імперія
    Российская империя
Кл.слова (ненормовані):
взяточничество -- история религии и церкви -- история России -- история церкви -- історія Росії -- історія церкви -- конфиденциальная информация -- конфіденційна інформація -- коррупция -- православна церква -- религиозная ситуация в России -- религиозные общины -- социальная история России -- соціальна історія -- староверы -- старообрядничество -- старообрядці -- старообрядцы -- хабарництво -- церква і влада -- церковь и власть
Анотація: У статті розглянуто причини й форми давання хабарів старообрядцями, канали отримання ними конфіденційної інформації. Доведено, що завдяки хабарам чиновники та клір офіційної церкви у більшості випадків закривали очі на діяльність старовірів, а корупція не була суто російським продуктом, побутуючі, зокрема, і при австрійському імператорському дворі.

Знайти схожі

1-10 11-15

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)